Підбиваючи підсумки першого кола для "Металурга-2", старший тренер команди Вадим Дарен ко розповів, як іще вчорашні випускники футбольної школи адаптуються до другої ліги.

— Вадиме Всеволодовичу, Ви працювали в дублі першої команди — зараз тренуєте "Металург-2". Де працювати складніше?

— Якщо ставишся до своєї справи відповідально, то працювати скрізь цікаво, але водночас непросто. Звісно, з молоддю якоюсь мірою складніше, тому що їх необхідно ще багато чому вчити. У першій команді акцент робиться на тактику, підготовку до суперника у кожному наступному матчі. А тут потрібно багато працювати, щоб хлопці росли в технічному, тактичному плані, у функціональній підготовці.

— Яке перед вами стоїть головне завдання?

—   Головне   завдання   для другої команди було поставлене керівництвом нашого клубу. Щоб через "Металург-2" проходила молодь і поступово готувалася до виходу на рівень дублюючого складу та першої команди. Зараз ми бачимо достатньо прикладів такої політики.

—   У  прем'єр-лізі  в  матчі проти київського "Арсеналу" вийшло    десять    вихованців школи запорізького "Металурга". Що можете сказати про хлопців    випускного    класу, яких ви активно наразі залучаєте до тренувань?

— У кожному віці є перспективні хлопці. Недаремно керівництво клубу вибрало правильний напрям на підготовку своїх кадрів. Перша команда грає і складає конкуренцію достатньо  сильним клубам,  витрати яких на придбання нових гравців набагато більші за наші. Ми граємо своїми вихованцями. Цей шлях дає можливість проводити футболістів від   дитячо-юнацької   школи через "Металург-2" і дубль до першої команди. Тому зовсім не випадково, що у прем'єр-лізі в стартовому складі стабільно грає 7— 8   наших вихованців, а проти київського "Арсеналу" вийшла практично вся команда. Необхідно відзначити, що тренери першої команди всіляко нам допомагають і ставляться із розумінням до наших результатів. Середній вік "Металурга-2" — 17-18 років, і їм доводиться грати проти футболістів, які пройшли школу вищої і першої ліги. Буває нам дуже складно, але тільки пройшовши крізь це горнило, вони зможуть підвищити свою майстерність.

—  Як оціните їхній психологічний стан після багатьох поразок?

—  Кожен  футболіст,   виходячи на поле, має прагнути до перемоги. Те, що у нас багато поразок, — це природно. Змагатися із 30-річними футболістами дуже складно. Підігнати природу неможливо, адже багатьом нашим хлопцям необхідно дозріти суто фізіологічне. Хтось виходить на рівень раніше, хтось пізніше, але вже вісім гравців 1990—91 років народження тренуються із дублем та першою командою, і не просто  тренуються,   а   виходять в офіційних матчах. Наше завдання у другій команді — не розгубити усіх хлопців і дати їм шанс проявити себе в другій лізі. Ми проглядаємо всіх талановитих гравців, щоб побачити їхні потенційні можливості.

— За рахунок чого вдавалося   досягти   позитивних   результатів   наприкінці першого кола?

—  Самовіддача, працездатність і організація командної гри поліпшилися. Хлопці стали битися на полі, показувати характер і дисципліну. Ось на цій базі й будується зростання футбольної майстерності. З віком   прийде   функціональна підготовка, досвід, але характер має виявлятися вже зараз. Ми реально підходимо до цих перемог і нічиїх, але якість самої гри має бути кращою. Усі тренери над цим працюють, але це справа не одного дня.

—   Вадиме  Всеволодовичу, ви тренер із багаторічним досвідом, як вам вдається порозумітися з молодими хлопцями?

—   Я   пройшов   цю   школу, працював тренером в ДЮСШ, у всіх українських лігах. Працювати з молодими завжди цікаво. Завжди приємно дивитися, коли в результаті сумісної праці тренера і футболіста молодий хлопець стає професіоналом найвищого класу.