Проміжний фініш однозначно піде на користь команді, яка вперше у своїй історії позбавлена звичної підтримки глядачів.

Хоча, виходячи з досвіду попередніх років виступів "Кременя" у другій лізі, починаючи із сезону 2005/2006 pp., висновок напрошується сам собою. Значна глядацька аудиторія не завжди грає на користь команді. Минулого сезону, наприклад, команда начисто програла "Шахтарю-3" за присутності восьми тисяч уболівальників. Нинішній сезон почався з поразки від "Явора" за підтримки трьох із половиною тисячі глядачів. Сховавшись від уважного глядацького ока в Комсомольську, команда геть втратила малюнок гри, що більш-менш проглядався на початку сезону. Як виступає їхня рідна команда, Кременчук дізнавався з коротких звітів про матчі у місцевих газетах. До того ж, деякі автори статей так жодного разу і не відвідували матчі за участю найвідвідуванішої в минулому сезоні команди другої ліги.

Позиційна селекція в коротке міжсезоння після приходу з дубля "Ворскли" Романа Чумака і Василя Климова, повернення до лав Сергія Винника і появи у складі Вадима Гетьмана, Олександра Фещенка та Валерія Куянова (останній, щоправда, незабаром залишив табір команди), за ідеєю, мало б привнести у гру команди новизну. Але чи то командний дух тиснув як над молоддю, так і над ветеранами, чи то самі гравці не змогли стрибнути вище голови, але справи у команди пішли вкрай погано. Молодь із "Кременя-91", за винятком Валерія Куреляха, підсилити команду поки ще не готова. Зовсім загубився Віталій Гавренков. Хлопець був відрахований з команди, так і не розкривши свого справжнього потенціалу гравця.

З того, що ми бачили своїми очима під час домашніх матчів "Кременя" на стадіоні "Юність" у Комсомольську, можна зробити висновок, що, загалом, картина в другій лізі не надто приваблива. Команди всі однотипні, грають у невидовищний футбол. На перший план ставиться результат, до того ж, часто за будь-яку ціну, а якість гри у таких випадках завжди відходить на другий план. Але навіть на тлі таких команд "Кремінь" інколи мав пригнічений вигляд. І все ж таки справедливості заради варто відзначити: жодна команда у виграних матчах в Комсомольську не поклала "Кремінь" на лопатки за всіма статтями. Частка невезіння була завжди у всіх матчах, в яких кременчуцька команда мала солідну перевагу у створенні голевих моментів біля воріт суперників.

Майстерність — майстерністю, але й великі футболісти не забивають із таких позицій, що просто часом диву даєшся. Плюс до всього, усі без винятку гравці "Кременя" виявили неабияку стабільність у грі. Фатальних помилок припускалися всі, і не лише нападники. Воротарі та захисники нерідко дарували суперникам голи на рівному місці. Який тут тренер витримає таке неподобство. Ось і довелося Сергію Свистуну писати прохання про надання йому безстрокової відпустки. Заміну собі він знайшов сам, і керівництво клубу задовольнило прохання тренера, який чотири сезони поспіль намагався створити у Кременчуці боєздатний колектив. Юрій Чумак завзято взявся за роботу, поставивши тренувальний та ігровий процес на наукову основу. На щастя, досвід тренувань на вищому рівні у нього є. Але й ноу-хау нового, щоправда, поки в. о. головного тренера особливих змін у грі команди не принесли. Особливо це було помітно у грі вдома з "Гірником" (2:4). Суперник досить легко штампував голи, а кременчуцькі хлопці, вчергове досягнувши успіху у створенні напруження біля воріт "Гірника", володіючи повною ігровою перевагою, пішли з поля з низько опущеною головою.

Перерва у чемпіонаті "Кременю" потрібна як нікому. Хто зможе вселити у серця футболістів упевненість у власних силах і прищепить їм дух переможців? Ось першочергове завдання, вирішити яке має керівництво клубу, перш ніж комусь довірити вакантну поки що посаду головного тренера команди. "Розберемося", — стисло резюмував ситуацію, що склалася в команді, директор ФК "Кремінь" Андрій Недяк.